Важенін Юрій Іванович біографія. Володимир Володимирович Баронов, Георгій Миколайович Калянов, Юрій Іванович Попов, Ігор Миколайович Титовський Інформаційні технології та управління підприємством

Стави, басейни та ін

У 1976 р. закінчив Ризький політехнічний інститут (нині - Ризький технічний університет) за спеціальністю "інженер-теплоенергетик з автоматизації", у 1992 р. - Інститут міжнародного менеджменту у Санкт-Петербурзі. Стажувався у Німеччині та Англії.

Кандидат технічних наук (тема дисертації – "Управління безпекою експлуатації магістрального газопроводу на основі аналізу ризику"; 1999, Тюменський державний нафтогазовий університет).

У 1976-1979 pp. - інженер Івдельського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів виробничого об'єднання (ПЗ) "Тюменьтрансгаз" Мінгазпрому СРСР.
З 1979 р. - у системі ПЗ "Сургуттрансгаз" (з 1989 р. - "Сургутгазпром"), яке в 1990 р. стало дочірнім підприємством корпорації "Газпром", а в 2008 р. перетворено на ТОВ "Газпром трансгаз Сургут".
У 1979-1988 роках. працював на Ортьягунській компресорній станції. Був слюсарем (1979-1980), старшим інженером (1980-1986), начальником (1986-1988) служби контрольно-вимірювальних приладів та автоматики Ортьягунського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ВО "Сургуттраснгаз".
З 1988 по 1991 р. – заступник начальника Сургутського лінійного виробничого управління магістральних трубопроводів ВО "Сургуттрансгаз".
У 1991-1994 pp. - Заступник генерального директора ВО "Сургутгазпром". Займався питаннями кадрів та побутового обслуговування співробітників компанії.
У 1994-2007 роках. - Генеральний директор ТОВ "Сургутгазпром".
У 1994-1996 роках. – депутат Думи міста Сургута.
У травні 2007 р. був призначений генеральним директором створеного ТОВ "Газпром переробка" (100-відсоткове підприємство ВАТ "Газпром"), яким керував до 2016 р. Згідно з офіційним коментарем прес-служби ТОВ "Газпром переробка", був "звільнений з посади у зв'язку з виходом на пенсію".
У 1996-2016 роках. був депутатом Думи Ханти-Мансійського автономного округу – Югри II – VI скликань від Сургутського округу. Обирався у жовтні 1996 р., у січні 2001 р., у березні 2006 р., у березні 2011 р. та у вересні 2016 р. Був головою постійної комісії з регламенту, питань депутатської діяльності та етики. До фракції не входив, залишаючись незалежним депутатом.
У грудні 2011 р. брав участь у виборах до Державної Думи РФ VI скликання від партії "Єдина Росія" (другий номер у регіональній групі №79, ХМАО), але від мандату відмовився.
З жовтня 2016 - член Ради Федерації Федеральних зборів РФ, представник від законодавчого органу влади Ханти-Мансійського автономного округу - Югри. Входить до Комітету з економічної політики.

Декларований дохід за 2016 р. становив 70 млн 152 тис. руб., Подружжя - 3 млн 741 тис. руб.
Загальна сума декларованого доходу за 2017 р. склала 23 млн 499 тис. руб., Подружжя – 4 млн руб.
Загальна сума декларованого доходу за 2018 р. склала 19 млн 414 тис. руб., Подружжя – 3 млн 369 тис. руб.

Нагороджений медаллю ордену "За заслуги перед Батьківщиною" ІІ ступеня (2010).

Присвоєно звання "Почесний працівник газової промисловості" (1996), "Почесний працівник промисловості Тюменської області" (2004), "Заслужений працівник нафтогазовидобувної промисловості Ханти-Мансійського автономного округу" (2004).
Має знак "За заслуги перед округом" (2003, ХМАО)
Почесний громадянин Сургута (2004).
Почесний професор Тюменського нафтогазового університету (2001).

Одружений, четверо дітей.


ВАЖЕНІН Юрій Іванович (25.08.1954, м. Плявпняс Латвійської РСР), почесний працівник газової промисловості РФ (1996), генеральний директор 000 "Сур-гутгазпром", кандидат технічних наук (1999). Закінчив Ризький політехнічний інститут (1976), Ленінгр. ін-т міжнародного менеджменту (1992). Вся виробнича діяльність пов'язані з освоєнням м-ний Западно-Сиб. нафтогаз. бас. Починав її після закінчення ін-та інженером Івдельського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів (ЛВУМГ) об-ня «Тюменьтрансгаз» Мінгаз-прому СРСР. З 1979 працював в об-ні «Сур-гуттрансгаз», реорганізів. 1989 року в ВО «Сургутгазпром». ст. інж., з 1986 – поч. служби контрольно-вимірювальних приладів та автоматизації (КВП та А) Ортья-гунського ЛВУМГ. У 1988 - заступник. поч. Сургут-ського ЛВУМГ. З 1991 - заступник. ген. дір. ВО «Сургутгазпром». У листопаді 1994 очолив підприємство з видобутку, переробки та транспортування газу та газу. конденсату "Сургутгазпром" (пізніше 000 "Сургутгазпром" ВАТ "Газпром"). Обирався деп. Сургутської гір. Думи (1994), деп. Думи ХМАО ІІ скликання. Хто є хто в газовій промисловості Росії. - СПб., 1996; Сибір в обличчях. - Новосибірськ, 2001. А.С. Піманов

  • АГОШКОВ Михайло Іванович- АГОШКОВ Михайло Іванович (1905-1994), вчений у галузі гірничої справи, академік РАН (1981), Герой Соціалістичної Праці (1991). Праці з підземної розробки рудних родовищ. Державні премі...
  • Бакатин Вадим Вікторович- Бакатін Вадим Вікторович (нар. 1937), політичний діяч. З 1960 року на інженерно-технічній роботі. З 1977 секретар Кемеровського, з 1985 1-й секретар Кіровського, з 1987 – Кемеровського обкомів КПРС. ...
  • ДУДАЄВ Джохар- ДУДАЄВ Джохар (1944-96), президент Чеченської Республіки з жовтня 1991 року (вибори оголошені ВР РРФСР недійсними). Генерал-майор. У 1980-82 командир авіаполку, у 1982-87 начальник штабу - заступник...
  • ЄГОРОВА Любов Іванівна- ЄГОРОВА Любов Іванівна (нар. 1966), спортсменка, з. м. с. (1994), Герой Російської Федерації (1994). Багаторазова чемпіонка Олімпійських ігор (1992, 1994) та світу (1991, 1993) у різних видах лижних...
  • ІЗРАЕЛЬ Юрій Антонович- ІЗРАЕЛЬ Юрій Антонович (нар. 1930), геофізик, академік РАН (1994). основ. праці з фізики атмосфери, геофізичних аспектів екології З 1974 року начальник Головного управління гідрометеорологічної служби...
  • ЛЕВИТАНСЬКИЙ Юрій Давидович- ЛЕВІТАНСЬКИЙ Юрій Давидович (1922-96), російський поет, перекладач. У збірниках віршів "Земне небо" (1963), "Кінематограф" (1970), "Спогад про червоний сніг" (1975), "Роки" (1987), "Білі вірші" (1993).
  • ЛУК'ЯНОВ Анатолій Іванович- ЛУК'ЯНОВ Анатолій Іванович (нар. 1930), державний та політичний діяч. З 1969 на роботі в апараті Президії ЗС СРСР та ЦК КПРС. У 1987–88 секретар ЦК. З 1989 року 1-й заступник голови, з...
  • НАГИБІН Юрій Маркович– НАГИБІН Юрій Маркович (1920-1994), російський письменник. Моральна проблематика в ліричній прозі: збірки повістей та оповідань "Перед святом" (1960), "Провулки мого дитинства" (1971), "Річка Герак...
  • НЕЄЛОВ Юрій Васильович- Нєєлов Юрій Васильович (нар. 1952), губернатор Ямало-Ненецького АТ з 1994.
  • НЕСТЕРИХІН Юрій Єфремович- НЕСТЕРИХІН Юрій Єфремович (нар. 1930), фізик, академік РАН (1981). Праці з фізики плазми та проблеми керованого термоядерного синтезу, а також з автоматизації наукових досліджень.
  • МИКОЛАЇВ Андрій Іванович- МИКОЛАЇВ Андрій Іванович (нар. 1949), генерал армії (1995). На військовій службі з 1967. З 1991 командувач армії. З липня 1992 року 1-й заступник начальника Головного оперативного управління Генерального ш...
  • РЯБОВ Олександр Іванович– РЯБОВ Олександр Іванович (нар. 1936), голова адміністрації Тамбовської області з 1995. З 1961 на партійній роботі. У 1991-93 голова Тамбовської обласної ради народних депутатів, у 1994-95 напередодні...
  • САДОВИЙ Євген Вікторович- САДОВИЙ Євген Вікторович (нар. 1973), спортсмен (плавання), з. м. с. (1992). Чемпіон Олімпійських ігор (1992 - 3 золоті медалі), Європи (1991 та 1993), СРСР (1991), СНД (1992), Росії (1993, 1994) на...

У 1976 році закінчив Ризький політехнічний інститут за спеціальністю «Автоматизація технологічних процесів та виробництва».

Уся трудова діяльність Юрія Івановича Важеніна пов'язані з освоєнням нафтогазового комплексу Західного Сибіру. Після закінчення інституту він був розподілений інженером Івдельського Лінійного виробничого управлінняоб'єднання «Тюменьтрансгаз», а потім у вересні 1979 року Важеніна перевели на Ортьягунську компресорну станцію об'єднання «Сургуттрансгаз». Починав слюсарем КВП, а потім переведений на посаду старшого інженера, в 1986 році - призначений начальником служби КВП другої компресорної станції. Майже десять років працював Юрій Іванович Важенін на трасі. Молодий, ініціативний, грамотний інженер за цей час пізнав тонкощі професії газовика і у 1988 році прийнятий на посаду заступника начальника Сургутського л. інійного виробничого управлінняпо виробництву.

Новий етап трудової біографії Юрій Івановича настав у 1991 році, коли його було призначено заступником генерального директора з кадрів та побуту. До його компетенції входило безліч питань: щодо будівництва житла, дитячих дошкільних закладів, лікування та організації відпочинку працівників підприємства «Сургтгазпром», розробки програм соціального захисту та основних положень Колективного договору. Юрій Іванович Важенін не тільки впорався з покладеними на нього обов'язками, а й постійно виявляв ініціативу, завжди знаходився в пошуку, пропонував нетрадиційні вирішення проблем, що виникають. За кілька років роботи Юрій Іванович Важенін підняв престиж посади заступника генерального директора з кадрів та побуту до небувалих висот. Він був ініціатором перспективної програми будівництва житла на Великій Землі, ініціатором багатьох положень колективного договору, які стали його основою на тривалі роки. До нього йшли вирішувати питання працівники апарату підприємства, приїжджали газовики із траси, з інших регіонів країни – кожен знав, що Юрій Іванович Важенін вислухає, допоможе порадою та ділом.

1 листопада 1994 наказом РАТ «Газпром» Важенін призначений генеральним директором дочірнього підприємства «Сургутгазпром». Слід зазначити, що керувати підприємством Юрій Іванович почав не за найкращих часів. Ішов відомий період неплатежів. "Живих" грошей не вистачало. Природно, що виникли труднощі з виплатою заробітної плати, виконанням умов Колективного договору і, що серйозніше, важко викроювалися гроші на підтримку у працездатному стані об'єктів видобутку та транспорту газу. Проте колектив підприємства «Сургутгазпром» зумів не лише пережити складні часи, а й пустити в експлуатацію Західно-Таркасалінське родовище, що постійно нарощуватиме потужності переробки на заводі стабілізації конденсату. Можна відзначити величезну популярність Юрія Івановича Важеніна у колективі ТОВ «Сургутгазпром». У найскладніші часи, у критичні моменти, вирішальне слово завжди було за генеральним директором Юрієм Івановичем Важеніним.

З 1996 року Юрій Важенін був депутатом Думи Ханти-Мансійського автономного округу - Югри від Сургутського округу. Обіймав посаду голови Комісії з регламенту, питань депутатської діяльності та етики. Входив до складу Комісії з питань бюджету, фінансів та економічної політики Думи автономного округу.

У 1998 році Юрій Іванович Важенін став Лауреатом премії РАТ «Газпром» за роботу «Розробка та впровадження реконструкції компресорних станцій із газоперекачуючими агрегатами „Коберра-182“. Наприкінці 2000 року йому вручено „Орден святого благовірного князя Данила Московського“. Юрій Іванович – кандидат технічних наук, Почесний працівник газової промисловості.

Урядом Ханти-Мансійського автономного округу – Югри Юрій Важенін делегований до Ради Федерації. Наділений повноваженнями з 6 жовтня 2016 року. Входить до складу Комітету Ради Федерації з економічної політики.

Генеральний директор АТ "Сургутгазпром" (дочірнього підприємства РАТ "Газпром") з 1994 р., голова Ради директорів Сибіргазбанку з 1994 р.; народився 25 серпня 1954 р. у м. Плявінясі Латвійської РСР; закінчив Ризький політехнічний інститут у 1976 р., Ленінградський інститут міжнародного менеджменту у 1992 р., стажувався у ФРН та Англії; 1976-1979 – інженер управління магістральних газопроводів ВО "Тюменьгазпром"; з 1979 р. працював у ВО "Сургуттрансгаз" інженером, начальником служби контрольно-вимірювальних приладів та автоматики Ортьягунської лінійної виробничої ділянки, з 1988 р. - заступником начальника Сургутського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів; 1991-1994 – заступник генерального директора ВО "Сургутгазпром" (до 1989 р. "Сургуттрансгаз") державного газового концерну "Газпром"; 1994 р. був обраний депутатом Сургутської міської Думи; володіє німецькою та латиською мовами; одружений, має сина та дочку; захоплюється полюванням, риболовлею, читанням детективів.

  • - д-р педагогічних наук, професор, дійсний член РАВ, директор Інституту загальної середньої освіти РАВ. також Російська академія освіти...

    Педагогічний термінологічний словник

  • - воїв. у Великих Луках 1564 року; 1583-6 намісн. у Рильську...
  • - актор, заслужений артист Росії; народився 5 серпня 1940 р. у м. Знахідка. Закінчив Саратівське театральне училище, артист Свердловського театру драми. Знімався у фільмах: "Семен Дежнєв", 1983; "Лиха біда почало".

    Велика біографічна енциклопедія

  • - Рос. сов. прозаїк, співавтор Володимира Гавриловича Капустяна. А. і К. відомі як автори НФ повісті "Гонці Нептуна", перекладеної з рукопису та екранізованої на телебаченні як "Люди та дельфіни".

    Велика біографічна енциклопедія

  • - Рід. у м. Красновишерськ Молотівської обл. у сім'ї робітників. Закінчив філол. ф-т Пермського університету. Працює журналістом у пермських газетах. Друкується як поет із 1978. Автор кн.: Сибірський верлібр. Перм, 1990...

    Велика біографічна енциклопедія

  • - Рід. у м. Тюмень у сім'ї службовців. Закінчив філол. ф-т Тюменського ун-ту. Працював інженером у НДІ, вантажником-експедитором, слюсарем, стропальником, кореспондентом надимського газу. "Містобудівник"

    Велика біографічна енциклопедія

  • - Олімпійський чемпіон 1972 р. з хокею з шайбою, заслужений майстер спорту СРСР, нападник; народився 13 січня 1949 р. у Москві; 1967-1975 - у ЦСКА, у 1975-1976 - у СКА МВО, у 1976-1977 - у "Кристалі"; чемпіон СРСР...

    Велика біографічна енциклопедія

  • - генеральний директор НВО "Позитрон" з 1983 р.; народився 14 грудня 1937 р. у м. Ленінграді; закінчив Ленінградський політехнічний інститут ім. М. І. Калініна в 1961 р.

    Велика біографічна енциклопедія

  • - депутат Новгородської обласної Думи Генеральний директор АТ "Алкон", голова ради директорів Всеросійського концерну "РосАлко"; народився 3 травня 1951 р. у с. Бобришово Курської області...

    Велика біографічна енциклопедія

  • - керівник Руху гуманітарних сил, голова Республіканської гуманітарної партії з 1991 р., голова Політради Російської громадянської партії з 1999 р.; народився 8 жовтня 1945 року.

    Велика біографічна енциклопедія

  • - директор Інституту клінічної та експериментальної лімфології СО РАМН. Народився 22 березня 1929 р. у м. Благовіщенську-на-Амурі.

    Велика біографічна енциклопедія

  • - депутат Державної Думи Федеральних Зборів РФ другого і третього скликань, член фракції КПРФ, член Комітету у справах Федерації та регіональної політики; народився 17 лютого 1937 року.

    Велика біографічна енциклопедія

  • - завідувач кафедри променевої діагностики та променевої терапії Челябінської державної медичної академії з 1996 р.; народився 18 березня 1958 року.

    Велика біографічна енциклопедія

  • – професор Інституту підвищення кваліфікації працівників освіти Московської області з 1996 р.; народився 26 травня 1940 р. у м. Москві.

    Велика біографічна енциклопедія

  • - 1-й воєвода Засіки, 1593...

    Велика біографічна енциклопедія

  • - посадник новгородський, 1367-75.

    Велика біографічна енциклопедія

"Важенін, Юрію Івановичу" у книгах

Рязанцев Юрій Іванович Довелося «заїхати» до душманів

З книги Від солдата до генерала: спогади про війну автора Академія історичних наук

Я народився 16 січня 1938 року в місті Пушкін Ленінградської області. Російська, православна. Складався в КПРС.В 1955 закінчив школу № 9 міста Москви, а в 1958 закінчив Одеське артилерійське училище. У 1969 році закінчив

ВАЖЕНИН Михайло Іванович

З книги автора

ВАЖЕНИН Михайло Іванович Михайло Іванович Важенін народився 1917 року в селі Камчатка Шадринського району Курганської області в сім'ї селянина. За національністю російська. Безпартійний. Після закінчення Камчатської початкової школи почав працювати в колгоспі «Восьме

Важенін, Володимир

З книги Велика Тюменська енциклопедія (Про Тюмені та про її тюменників) автора Немирів Мирослав Маратович

Важенін, Володимир Уродженець села Семенухи Заводоуковського району. 1984-89: філфак університету. Подальше - невідомо.

Юркун Юрій Іванович

З книги Срібний вік. Портретна галерея культурних героїв рубежу XIX-XX століть. Том 3. С-Я автора Фокін Павло Євгенович

Юркун Юрій Іванович наст. ім'я та фам. Йосип Юркунас; 5 (17).9.1895 - 21.9.1938 Прозаїк, художник-дилетант. Роман «Шведські рукавички» (Пб., 1914; предисл. М. Кузміна), повість «Дурна компанія» (Пб., 1918; рис. Ю. Анненкова). На початку 1920-х входив до групи «емоціоналістів». Друг М. Кузміна. Загинув у

Юрій Іванович Семенов

З книги Практична російська ідея автора Мухін Юрій Ігнатович

Юрій Іванович Семенов При розробці теоретичних розділів книги (частина І та ІІ, частково ІІІ) використані роботи Ю.І. Семенова.СЕМЕНОВ Юрій Іванович (р. 05.09.1929) - російський історик і філософ, спеціаліст з теорії пізнання, філософії історії, етнології, історії

Володимир Володимирович Баронов, Георгій Миколайович Калянов, Юрій Іванович Попов, Ігор Миколайович Титовський Інформаційні технології та управління підприємством

З книги Інформаційні технології та управління підприємством автора Баронов Володимир Володимирович

Володимир Володимирович Баронов, Георгій Миколайович Калянов, Юрій Іванович Попов, Ігор Миколайович Титовський Інформаційні технології та управління

Дроздов Юрій Іванович

З книги Від КДБ до ФСБ (навчальні сторінки вітчизняної історії). книга 2 (від МБ РФ до ФСК РФ) автора Стригін Євген Михайлович

Дроздов Юрій Іванович Біографічна довідка: Юрій Іванович Дроздов народився 1925 року в Мінську. Освіта вища, навчався у Військовому інституті іноземних мов. Батьки: батько – Дроздов Іван Дмитрович, мати – Дроздова (Панкевич) Анастасія Кузьмінічна.

7.6.2. Юрій Іванович Латишев – вчитель та проповідник

З книги Російська історія в особах автора Фортунатов Володимир Валентинович

7.6.2. Юрій Іванович Латишев – вчитель і проповідник Думка написати про народного вчителя Росії Юрія Івановича Латишева прийшла, з одного боку, несподівано, а з іншого – цілком закономірно. Справа в тому, що Юрій Іванович не просто вчитель-історик, а й вчитель-новатор,

Полянський Юрій Іванович

З книги Велика Радянська Енциклопедія (ПЗ) автора Вікіпедія

Яновський Юрій Іванович

З книги Велика Радянська Енциклопедія (ЯН) автора Вікіпедія

Піменов Юрій Іванович

З книги Велика Радянська Енциклопедія (ПІ) автора Вікіпедія

Юрій Мільнер: Facebook стане всесвітнім соціальним графом Юрій Ільїн

З книги Цифровий журнал "Комп'ютерра" № 18 автора Журнал «Комп'ютерра»

Юрій Мільнер: Facebook стане всесвітнім соціальним графом Юрій Ільїн Опубліковано 27 травня 2010 року На конференції Techcrunch Disrupt у Нью-Йорку виступив голова компанії Digital Sky Technologies (DST) Юрій Мільнер. Чим зацікавив російський бізнесмен організаторів

Юрій Іванович Мінералов ВСТУП У СЛОВ'ЯНСЬКУ ФІЛОЛОГІЮ

З книги Введення у слов'янську філологію автора Кесарійський Прокопій

Юрій Іванович Мінералов ВСТУП У СЛОВ'ЯНСЬКУ

Корякін Юрій Іванович

З книги На війні як на війні. "Я пам'ятаю" автора Драбкін Артем Володимирович

Корякін Юрій Іванович Мене закликали у жовтні 1941-го з 10-го класу у дні загального московського руйнування, пограбування та паніки. Покликали, незважаючи на те, що мені тільки виповнилося сімнадцять. Очевидно, щоб не залишати німцям потенційного солдата. Приблизно тиждень я йшов

Корякін Юрій Іванович (Інтерв'ю М. Чобану)

З книги автора

Корякін Юрій Іванович (Інтерв'ю М. Чобану) радист 114-го окремого полку зв'язкуПеред переходом кордону з Німеччиною в районі Бромберга (німецька назва польського міста Бигдощ до 1946 р.) політрук роти прийшов на збори і повідомив наступне: «Ми вступаємо на тери

У 1976 р. закінчив Ризький політехнічний інститут (нині - Ризький технічний університет) за спеціальністю "інженер-теплоенергетик з автоматизації", у 1992 р. - Інститут міжнародного менеджменту у Санкт-Петербурзі. Стажувався у Німеччині та Англії.

Кандидат технічних наук (тема дисертації – "Управління безпекою експлуатації магістрального газопроводу на основі аналізу ризику"; 1999, Тюменський державний нафтогазовий університет).

У 1976-1979 pp. - інженер Івдельського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів виробничого об'єднання (ПЗ) "Тюменьтрансгаз" Мінгазпрому СРСР.
З 1979 р. - у системі ПЗ "Сургуттрансгаз" (з 1989 р. - "Сургутгазпром"), яке в 1990 р. стало дочірнім підприємством корпорації "Газпром", а в 2008 р. перетворено на ТОВ "Газпром трансгаз Сургут".
У 1979-1988 роках. працював на Ортьягунській компресорній станції. Був слюсарем (1979-1980), старшим інженером (1980-1986), начальником (1986-1988) служби контрольно-вимірювальних приладів та автоматики Ортьягунського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ВО "Сургуттраснгаз".
З 1988 по 1991 р. – заступник начальника Сургутського лінійного виробничого управління магістральних трубопроводів ВО "Сургуттрансгаз".
У 1991-1994 pp. - Заступник генерального директора ВО "Сургутгазпром". Займався питаннями кадрів та побутового обслуговування співробітників компанії.
У 1994-2007 роках. - Генеральний директор ТОВ "Сургутгазпром".
У 1994-1996 роках. – депутат Думи міста Сургута.
У травні 2007 р. був призначений генеральним директором створеного ТОВ "Газпром переробка" (100-відсоткове підприємство ВАТ "Газпром"), яким керував до 2016 р. Згідно з офіційним коментарем прес-служби ТОВ "Газпром переробка", був "звільнений з посади у зв'язку з виходом на пенсію".
У 1996-2016 роках. був депутатом Думи Ханти-Мансійського автономного округу – Югри II – VI скликань від Сургутського округу. Обирався у жовтні 1996 р., у січні 2001 р., у березні 2006 р., у березні 2011 р. та у вересні 2016 р. Був головою постійної комісії з регламенту, питань депутатської діяльності та етики. До фракції не входив, залишаючись незалежним депутатом.
У грудні 2011 р. брав участь у виборах до Державної Думи РФ VI скликання від партії "Єдина Росія" (другий номер у регіональній групі №79, ХМАО), але від мандату відмовився.
З жовтня 2016 - член Ради Федерації Федеральних зборів РФ, представник від законодавчого органу влади Ханти-Мансійського автономного округу - Югри. Входить до Комітету з економічної політики.

Декларований дохід за 2016 р. становив 70 млн 152 тис. руб., Подружжя - 3 млн 741 тис. руб.
Загальна сума декларованого доходу за 2017 р. склала 23 млн 499 тис. руб., Подружжя – 4 млн руб.
Загальна сума декларованого доходу за 2018 р. склала 19 млн 414 тис. руб., Подружжя – 3 млн 369 тис. руб.

Нагороджений медаллю ордену "За заслуги перед Батьківщиною" ІІ ступеня (2010).

Присвоєно звання "Почесний працівник газової промисловості" (1996), "Почесний працівник промисловості Тюменської області" (2004), "Заслужений працівник нафтогазовидобувної промисловості Ханти-Мансійського автономного округу" (2004).
Має знак "За заслуги перед округом" (2003, ХМАО)
Почесний громадянин Сургута (2004).
Почесний професор Тюменського нафтогазового університету (2001).

Одружений, четверо дітей.