Зазначимо, що хоча психологію дівчини XVII століття Карамзін і не розкрив, але деякі побутові риси, властиві на той час, йому все ж таки вдалося відтворити досить вдало. У повісті правдоподібно описане теремне життя російської дівчини, причому «теремне затворництво» зовсім не обтяжувало молодої дівочої душі Наталії. Вставаючи рано, Наталя одягала на себе «шовкову сукню» та «камчатну телогрею» (згодом ця деталь жіночого костюма зникає). Зрідка у Наталії збиралося «суспільство» молодих дівчат, і сам боярин забавляв їх розповідями про «пригоди благочестивого князя Володимира та могутніх богатирів Російських». Іноді Наталя сама вирушала на вечірки, де «мами» та «няні» вигадували для своїх панянок різні забави.
Намагаючись створити внутрішній вигляд Наталії, як характерний для москвитянки XVII століття, Карамзін зазначає тільки те, що «чарівна Наталя» мала і «чарівну душу», «була ніжна, як горлиця, невинна, як ягня», одним словом, була «вихована дівчина» , хоча читала ні творів Руссо, Локка, Камені, Вейса, Моріца» (але їх читав сам автор, що й наклало дуже відчутний відбиток на образ героїні повісті).
Наполегливе прагнення Карамзіна розкрити перед читачем внутрішній вигляд дійових осіб його повісті веде до модернізації в психологічному відношенні. Так, зовсім у дусі сучасного Карамзіну сентименталізму описані любовні стосунки жителів допетровської Русі Олексія та Наталії: при зустрічах «коханці» бліднуть, доходять майже до непритомного стану, а з очей їх безперервно ллються сльози.
Карамзін не обмежується лише зовнішнім описом краси Наталі; він відзначає і вплив її краси на оточуючих: так, «найбільш прощі старі, бачачи боярську дочку в обідні, забували класти земні поклони», і навіть «найупереданіші матері віддавали їй перевагу перед своїми дочками».
Олексій розповів Наталі, що він син несправедливо засудженого боярина Любославського, якого обмовили, після чого він залишив Росію. Олексій від усіх приховував цю таємницю, бо боявся того, що цар поставиться до нього справедливо, а Наталі розповів, бо полюбив її та побачив взаємність.
Закохані виявилися пов'язаними таємницею, і їм нічого не залишалося, як тікати, щоб бути разом. Але без допомоги няні та священика у них нічого не вийшло б. Няня влаштувала їхню зустріч, а священик погодився повінчати. А ще їм допомогло повне
довіра один до одного.
Наталя, як сказано у повісті, – боярська дочка. Вона вихована за правилами того часу, у коханні та суворості. Відрізнялася надзвичайною красою, любила природу, з повагою та любов'ю ставилася до батька. Її характер цілісний, сильний, душа довірлива. Наталя вміє любити, може бути вірним і відданим другом, що виявилося в той момент, коли Олексій вирушив на війну.
Олексій же був сином обмовленого боярина, який виїхав з Росії. Після смерті отця Олексій таємно повернувся, що доводить його відданість Батьківщині. Він цілеспрямована людина, здатна зробити рішучий крок. Пристрасна
натура, що викликає довіру оточуючих. Олексій добивається завжди свого, його пориви та бажання шляхетні. Окрім іншого, Олексій близький до прекрасного – він талановитий художник.
Олексій та Наталя – люди, створені один для. друга.
- Характеристика Наталії боярської дочки
- Наталі боярська дочка характеристика олексія
– характеристика олексія наталі боярська дочка
– Наталія боярська дочка – характеристика Наталії
– характеристика Наталії Наталія Боярська дочка
Головна героїня повісті Карамзіна – Наталія, дочка боярина Матвія Андрєєва. Я вважаю, що ця героїня є ідеалом автора. Образом Наталії Карамзін показав, якою має бути справжня жінка.
Наталія Андрєєва – 17-річна дівчина. Вона дуже гарна: “Наталя була найчарівніша”. Ніщо не могло зрівнятися з білизною її обличчя та алістю її щік. Чорні очі Наталії, густе темно-русяве волосся, ніжність шкіри дівчини викликали загальне захоплення. Боярин Андрєєв душі не чув у своїй улюбленій дочці.
Але найпрекрасніше була душа Наталії: “…наша чарівна Наталя мала чарівну душу, була ніжна, як горлиця, невинна, як ягня, мила, як травень місяць: одним словом, мала всі властивості вихованої дівчини…”
Наталя дуже любила свою рідну Москву, любила батька, була щиро прив'язана до своєї няньки. Цілий день героїня проводила у справах: вишивала, молилася богу. Але їй були чужі і розваги. Наталя часто їздила у гості до своїх подруг, де вони весело проводили час, але під суворим наглядом старших. Так мирно та щасливо Наталя дожила до 17 років.
Але незабаром один сум став гризти душу героїні. Вона почала тужити за коханням, за коханою людиною. І коли він з'явився в її житті, Наталя не замислюючись пішла за коханим на край світу. Олексій, коханий героїні, запропонував їй тікати з батьківського дому та таємно вінчатися. Незважаючи на велику прихильність та подяку до батька, Наталя обрала своє кохання. Мені здається, Карамзін захоплюється своєю героїнею. Автор вважає, що саме так має чинити справжня жінка.
У цій серйозній ситуації виявився сильний та твердий характер героїні. Коли вона наважилася втекти, то ніщо не могло згорнути героїню з наміченого шляху. Наталя беззастережно повірила своєму коханому. Олексій привіз свою дружину до лісового будинку. Але вона й не подумала злякатися, адже її коханий дав слово, що все буде гаразд.
Заміжня героїня також проводила всі дні в роботі. Вона не забувала свого батька і дуже переживала, залишивши його одного у повному незнанні. Тому Олексій посилав свою людину, яка щотижня привозила звістку про боярина Андрєєва.
Так подружжя жило у мирі та злагоді. Але коли вони дізналися, що на Москву напали литовці, то не змогли сидіти склавши руки. Наталя відразу вирішила вирушити в бойовий похід разом із чоловіком. Героїня не уявляла собі життя без Олексія. Як вірна дружина, вона всюди йшла за своїм нареченим. Для того, щоб бути поряд з Олексієм, Наталя переодягнулась підлітком, не побоявшись змінити традиції.
У результаті все закінчилося добре. Москва була відбита, Олексію прощено государем і боярином Андрєєвим. Молодята щасливо зажили у Москві.
Наталя – ідеальна героїня. Вона прекрасна і зовні, і внутрішньо. Скромна і чиста, вона в той же час має сильний і живий характер. Наталя – вірна та віддана дружина. Її щастя – у щастя чоловіка, за яким героїня піде на край світу. Наталя беззастережно довіряє своєму Олексію. Мені здається, що саме в характері своєї героїні Карамзін бачить секрет її щастя.
Допоможіть Наталія Боярська Дочка Опис Якого Нібудь Героя в цій Повісті і отримав найкращу відповідь
Відповідь від Dante"s Inferno[активний]
Характеристика Наталії (по повісті М. М. Карамзіна «Наталя, боярська дочка»).
Головна героїня повісті Карамзіна – Наталія, дочка боярина Матвія Андрєєва. Я вважаю, що ця героїня – ідеал автора. Образом Наталії Карамзін показав, якою має бути справжня жінка.
Наталія Андрєєва – 17-річна дівчина. Вона дуже гарна: «Наталка була найчарівніша». Ніщо не могло зрівнятися з білизною її обличчя та алістю її щік. Чорні очі Наталії, густе темно-русяве волосся, ніжність шкіри дівчини викликали загальне захоплення. Боярин Андрєєв душі не чув у своїй улюбленій дочці.
Але найпрекрасніше була душа Наталії: «…наша чарівна Наталя мала чарівну душу, була ніжна, як горлиця, невинна, як ягня, мила, як травень місяць: одним словом, мала всі властивості вихованої дівчини…»
Наталя дуже любила свою рідну Москву, обожнювала батька, була щиро прив'язана до своєї няні. Цілий день героїня проводила у справах: вишивала, молилася богу. Але їй були чужі і розваги. Наталя часто їздила у гості до своїх подруг, де вони весело проводили час, але під суворим наглядом старших. Так мирно та щасливо Наталя дожила до 17 років.
Але незабаром один сум став гризти душу героїні. Вона почала тужити за коханням, за коханою людиною. І коли він з'явився в її житті, Наталя не замислюючись пішла за коханим на край світу. Олексій, коханий героїні, запропонував їй тікати з батьківського дому та таємно вінчатися. Незважаючи на велику прихильність та подяку до батька, Наталя обрала своє кохання. Мені здається, Карамзін захоплюється своєю героїнею. Автор вважає, що саме так має чинити справжня жінка.
У цій серйозній ситуації виявився сильний та твердий характер героїні. Коли вона наважилася втекти, то ніщо не могло згорнути героїню з наміченого шляху. Наталя беззастережно повірила своєму коханому. Олексій привіз свою дружину до лісового будинку. Але вона й не подумала злякатися, адже її коханий дав слово, що все буде гаразд.
Заміжня героїня також проводила всі дні в роботі. Вона не забувала свого батька і дуже переживала, залишивши його одного у повному незнанні. Тому Олексій посилав свою людину, яка щотижня привозила звістку про боярина Андрєєва.
Так подружжя жило у мирі та злагоді. Але коли вони дізналися, що на Москву напали литовці, то не змогли сидіти склавши руки. Наталя одразу вирішила вирушити у бойовий похід разом із чоловіком. Героїня не уявляла собі життя без Олексія. Як вірна дружина, вона всюди йшла за своїм нареченим. Для того, щоб бути поряд з Олексієм, Наталя переодягнулась підлітком, не побоявшись змінити традиції.
У результаті все закінчилося добре. Москва була відбита, Олексію прощено государем і боярином Андрєєвим. Молодята щасливо зажили у Москві.
Наталя – ідеальна героїня. Вона прекрасна і зовні, і внутрішньо. Скромна і чиста, вона в той же час має сильний і живий характер. Наталя – вірна та віддана дружина. Її щастя – у щастя чоловіка, за яким героїня піде на край світу. Наталя беззастережно довіряє своєму Олексію. Мені здається, що саме в характері своєї героїні Карамзін бачить секрет її щастя.
«Наталя боярська дочка», твір Карамзіна — це яскравий приклад нової течії, яку використали письменники кінця ХІХ століття, зокрема і Карамзін. Новим перебігом є сентименталізм і якщо раніше використовувався класицизм, де зображувався гідний громадянин своєї Батьківщини, його обов'язок, честь, то тепер зображується внутрішній світ людини, її почуття, переживання і тому прикладом є робота Карамзіна «Наталя, боярська дочка.
Про що цей твір? Звичайно ж, про кохання, справжнісіньке. Про те почуття, яке хочуть випробувати все, про яке всі мріють і Наталя — головна героїня, дізналася, що таке кохання, що таке кохати. Цей твір розповість нам історію кохання дочки Матвія Андрєєва Наталії та сина боярина Любославського Олексія.
Наталя настільки сильно полюбила Олексія, що навіть зважилася на втечу з дому. Вона йде від батька, аби бути поруч із чоловіком. Але й про батька ніколи не забувала, тому їхня людина завжди приносила звістки про батька Наталії. Силу великого кохання ми бачимо не тільки, коли Наталя йде з дому за чоловіком, а й коли героїня вирушає в бойовий похід з Олексієм, адже без нього немислиме було її життя.
Завершується твір гарним закінченням, адже Олексія прощає государ, як і прощає отець Наталії. Подружжя їде до Москви і там щасливо живе.
У роботі Карамзіна "Наталя, боярська дочка" кілька головних героїв. Можна виділити і Матвія, отця Наталії, який був чесним та благородним. Можна виділити і няню, яка замінила матір Наталі, та Олексія — коханого Наталії, але все-таки, головна героїня — це Наталя, не дарма автор її ім'ям назвав свою роботу. Наталя — взірець справжньої російської жінки, яка вміє любити, дбати про ближніх. Її світ, як внутрішній, і зовнішній, прекрасний. Вона скромна і при цьому сильна духом. Наталя - це зразок відданості та вірності, ідеальні образ дружини, коханої та доньки.